20 березня 2012 року в рамках районної краєзнавчої естафети по реалізації обласного освітнього проекту «Рідна Сумщина» Боромлянський НВК: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад гостинно відчинив двері учням Тростянецької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 та Жигайлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Зал святково прикрашений. У центрі розташувалася господарка залу – жителька Боромлянської волості, поміщиця, доброчинниця, вельмишановна Настасья Петрівна Линтварьова (роль якої виконувала директор закладу Голодна Валентина Григорівна).
До зали були запрошені учні нашої та Жигайлівської школи та в свою чергу гості з Тростянецької й Сумської волості, яким небайдужий дух меценатства та благодійності, в крові яких тече незгасимий вогонь любові до рідного краю, свого народу: доктор медицини та хірургії Григорій Іванович Базилевич, майор Охтирського слобідського полку, нині у відставці, Надаржинський Йосип Тимофійович, цукрозаводчик, підприємець, меценат Кеніг Леопольд Єгорович, цукрозаводчик, підприємець, благодійник Харитоненко Іван Герасимович та його дружина Наталія Максимівна, цукровиробник, землевласник, купець першої гільдії, підприємець, піонер благодійництва Терещенко Микола Артемович, дійсний статський радник, предводитель дворянства Харківської губернії Василь Петрович Рябчик (Голіцин), громадський діяч, підпоручик Борисов Андрій Андрійович (ролі яких виконували учні закладу).
Бал на честь благодійності розпочався вальсом під музику П.І.Чайковського. Кавалери запрошують дам!
Під час балу гості з Тростянецької й Сумської волості поділилися досвідом благодійних справ на розвиток Сумщини. Так, наприклад, подружжя Харитоненків (Іван Герасимович та Наталія Максимівна ) на свої кошти побудували Храм в ім’я святителя Тихона Воронезького в селі Нижня Сироватка. Вони влаштували в своїй садибі на Троїцькій вулиці в Сумах дитячий притулок для дівчат сиріт та напівсиріт. Йосип Тимофійович Надаржинський збудував Благовіщенську церкву в Тростянці. Микола Терещенко звернув увагу на герб своєї родини, де був написаний девіз «Стремление к общественным делам» та розповів зібранню про свій внесок у будівництво в Глухові учительского інституту, притулку для дітей – сиріт, земської лікарні та Трьох – Анастасіївської церкви.
Леопольд Єгорович Кеніг вважав, що меценатство полягає не тільки у виділенні коштів знедоленим людям, а й у наданні таким людям місць праці (на рафінадних, цукрових заводах, млинах, винокурнях), завдяки яким вони годують свої сім'ї та покращують умови праці. Поділився своїми планами на майбутнє - збудувати під’їзні колії в Тростянці та в Богодухові.
Базилевич Григорій Іванович наголосив, що його турбує стан здоров’я цих людей. Нагадав присутнім про спалахи холери на території Сумської волості. Він пообіцяв, що допоможе в підготовці фахівців для наших земельних лікарень.
Рябчик (Голіцин) Василь Петрович поділився спогадами про минуле літо, коли в Тростянці гостював приятель сина, студент Петербурзької консерваторії, Петро Чайковський. Його вразила Тростянецька природа, для нього музика звучала скрізь.
Молоді дами та кавалери виявили бажання заспівати пісні та романси «Ніч яка місячна», «Мне нравится, что вы больны не мною».
Наші дами не даремно одягли чудові вбрання. Тож:
- Оркестр- вальс! Кавалери запрошують дам!
Не лише господарі балу розповідали про славетних земляків, а гості підготували повідомлення про рід Кондратьєвих (Жигайлівська школа) та рід Коновніциних (Тростянецька ЗОШ № 4).
Міняються нрави, змінюються вподобання, колись і вальс для нас був у диковинку. Вчитися новому – це гарно, та все ж таки ніколи не забувайте свого коріння, свій рідний край. І тоді не згасне світло краси й любові, не перерветься зв'язок між поколіннями й буде сяяти прекрасна наша земля – Сумщина.
Після заключних акордів вальсу всіх присутніх запросили до їдальні на чаювання.
На згадку про зустріч гості з Тростянецької ЗОШ № 4 подарували сувенір-домовичок та коровай.
У відповідь господарі балу на згадку вручили пам’ятну листівку із зображенням Боромлянського НВК.
Нетрадиційні форми проведення краєзнавчої естафети учням нашої школи запам'яталися найбільше.
